значно більше

1. adj (comp від much / many)

1) більший; більш численний (значний, інтенсивний)

2) додатковий

2. adv (comp від much)

1) більше, ще

2) знову; ще

* * *

1) compar від much 2, much 3, many much 2

2) більший; значний,

3) додатковий

1) compar від much 2 II більше

2) ще; знову; на додаток

3) служить для утворення багатоскладових прикметників, прислівників більш

гірший, гірше, ще гірше, ще більше; бетэр йыллар эди то були щонайгірші роки Б; даа бетэр іще гірший, іще гірше ВН, П, У, СЛ, К; о милиция да олардан бетэр та міліція є ще гіршою за них У; даа бетэр баштахланый іще дужче бешкетує СМ; бетэр ағыр йӱреиме у мене дуже тяжко на серці Г; бетэр болдурдум я вкрай стомився Г; энд'ер йолда бетэр олсам якщо я в дорозі тяжко занедужаю СЛ; бек бетэр росп (у) ланса, кахпелийлер якщо ще дужче розбестяться, то блудять НМ; бетэр чох значно більше Г; бетэриндэн проти поганого, щоб не наврочити У; беш бетэр іще гірше, значно гірше О, Г, СЛ, СК; бир дэрд олур шинҗик бетэр, бӱгӱн дӱнт'индэн беш да бетэр іще гірше лихо настало, нинішнє є уп'ятеро гіршим за вчорашнє СК; д'итме, оғул, д'итме — ӧлӱмдӱр бизе, ӧлӱмдэн бетэри зулумдур бизе не їдь, синку, — смерть нам буде, гірше смерті буде для нас приниження Г.

1. n

1) доля

2) жереб

3) ділянка (землі)

4) партія, серія (товарів, боєприпасів)

5) речі, продані на аукціоні оптом

6) розм. група людей, компанія

7) розм. велика кількість; безліч

8) податок; мито

9) кін. територія кіностудії для натурних зйомок

2. adv

значно, набагато, далеко

3. v

1) ділити (розділяти) на частини; розплановувати на ділянки (тж lot out)

2) розподіляти, призначати

3) кидати жереб

4) сортувати, підбирати, складати список (каталог)

5) амер., розм. розраховувати (на щось — on, upon)

* * *

n; рел.

1. n

1) доля

2) жереб

3) ділянка (землі)

4) партія, серія (товарів, боєприпасів)

5) речі, продані на аукціоні оптом

6) розм. група людей, компанія

7) розм. велика кількість; безліч

8) податок; мито

9) кін. територія кіностудії для натурних зйомок

2. adv

значно, набагато, далеко

3. v

1) ділити (розділяти) на частини; розплановувати на ділянки (тж lot out)

2) розподіляти, призначати

3) кидати жереб

4) сортувати, підбирати, складати список (каталог)

5) амер., розм. розраховувати (на щось — on, upon)

* * *

1) жереб

2) доля

3) aмep. ділянка ( землі)

4) партія, серія (товарів, виробів)

5) ( the lot) усе; всі (the whole lot, all the lot)

6) ( з прикметниками) людина

7) велика кількість, безліч

8) податок, мито

9) кiнo місце кінозйомок

10) лотерейний квиток, що виграв

1) дробити, ділити на частини, розбивати на ділянки ( lot out); розподіляти, призначати

2) кидати жереб

adv розм.

значно, набагато

* * *

доволі гарний О; значний, значно К; йерлерне эппейи ший бар у землі є що завгодно П; эппейи зийадэ значно більше К.

1) сталий, певний, покладний, статечний. [На тих нарадах ні до чого сталого (певного) не договорилися. Це чоловік покладний, йому і грошей можна позичити. Нестала (непевна) він людина, не можна здатися на його]. -ная степень (грам.) - звичайний, основний ступінь;

2) (противоположность отрицательному) позитивний, додатній. [Типи позитивні роблять значно більше вражіння на селян, ніж типи негативні (Грінч.)]. -ный ответ - відповідь позитивна. -ная величина - додатня, позитивна величина. -ное электричество - додатня електричність.

* * *

1) позити́вний

2) (деловой, практический) стате́чний; ( солидный) солідний

3) (несомненный, настоящий) спра́вжній; справжні́сінький; ( определённый) пе́вний

4) мат. дода́тний

5) физ. позити́вний

Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.

[br]

Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994).

Тейяр де Шарден (1881 - 1955) - франц. філософ, палеонтолог, антрополог, католицький теолог. Т. здійснив спробу формування нового світогляду, який був покликаний врятувати людство від духовної кризи. Для цього Т. поєднував наукову теорію еволюції з елементами модернізованої християнської містики, створивши моністичну концепцію, в основі якої знаходиться поняття енергії Е. нергія розглядається як якість, притаманна самій матерії, і одночасно як духовна сила, що спонукає Космос до еволюції і спрямовує її. Фізичну ("тангенціальну") енергію, що зменшується за законом ентропії, доповнює духовна ("радіальна") енергія, яка зростає в процесі еволюції. Якщо "тангенціальна" енергія, за Т., пов'язує докупи однопорядкові елементи, то "радіальна" веде до зростання складності матеріальних явищ. Пояснення зростання досконалості матеріальних утворень дає, за Т., "закон складності свідомості", згідно з яким у процесі космогенезу збільшується концентрація "радіальної" енергії Н. айдосконалішим результатом природної еволюції є виникнення людини. Але на цьому еволюція не припиняється. Необхідною умовою еволюції самої людини є не лише технічний і науковий прогрес, а й значно більше - прогрес духовний С. правжньою метою космічної еволюції та її регулятивним осердям є "пункт Омега" - символічне визначення Христа, який співпричетний світові і одночасно трансцендентний щодо нього. Космічна еволюція поділяється Т. на стадії - "переджиття", "життя", "думки" і "наджиття". Відповідно до цього формуються літосфера (неорганічна природа), біосфера (органічна природа), ноосфера (феномен людини). Поява людини на стадії "думки" - не завершення еволюції, а ключ до подальшого зростання досконалості світу. Людські страждання (що їх символізує розп'яття Христа) - стимулюють до активної співдії людини у космічній справі удосконалення буття С. амосвідомість - джерело "персоналізації" й одночасно умова переходу до стадії "наджиття", на якій здійснюється стан єднання душ людей після завершення історії у космічному Христі.

[br]

Осн. тв.: "Феномен людини" (1955); "Листи від мандрівника" (1956); "Майбутнє людини" (1959); "Плин Універсуму" (1964).

1. n

багато чого

2. adj (comp more; sup most)

багато

3. adv (comp more; sup most)

1) дуже

2) значно

3) майже, приблизно

* * *

1) багато чого

2) у сполученнях; as much це - те; саме це

1) багато; icт. багато хто

2) у сполученнях

1) дуже; багато

2) приблизно, майже

3) посил. набагато, значно

4) у сполученнях

1) (много) значно, багато. [Жінка значно молодша за чоловіка (Грінч.). Цей кінь багато кращий за вашого (Чигир. п.)]. -но лучший - багато кращий, далеко кращий. -но больше - далеко більше;

2) значуще, значливо, вимовно, виразисто; см. Выразительно. Она -но посмотрела на него - вона значуще (виразисто) глянула на його.

* * *

1) (гораздо, много) зна́чно, набага́то

2) ( многозначительно) значу́ще, значли́во

1. adj

1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний

2) той самий, той же, саме той (як підсилення)

3) самий; граничний

4) сам по собі; простий

5) навіть, хоча б; аж до

6) істинний, законний

2. adv

1) дуже, значно

2) після заперечень — дещо, доволі, досить

3) самий, най-

4) точно, прямо; якраз, саме

* * *

1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це

2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)

1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще

2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо

3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував

4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

1. adj

1) який; котрий

2) будь-який; той, який

2. pron

1) що (у прямих запитаннях)

2) який з; котрий з (of — про речі); хто з (of — про людей)

3. conj

що, хто; який, котрий

* * *

1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який, котрий

pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє

which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який

1) який, яка, які

2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

3) в неправ. використ., де which зайве

1. іще, ще, також, теж; даа не? що іще? ВН; даа не анда айлянышыс? чого ти ще там крутишся? П; даа тӱркӱ битмеэн-э пісня ж іще не закінчилася СМ; ағач йох эди даа деревини ще не було СЛ; мен саа сӧлийим бирин даа я тобі назву ще одного СК; даа чохтан чох іще довго СГ.

2. більш, значно, іще; даа гӱзель іще кращий, більш кращий СГ; о даа харт мендэн він старший за мене Б; даа йаш він іще молодший Г; не хадар ондан алыйсын, о хадар даа артай скільки з неї береш, настільки більшою вона стає — загадка про яму СГС; шинди даа йашайляр живуть ще й тепер СГ.

3. все-таки, тим не менше; он эт'и кӱмӱш осун даа хай буде все-таки дванадцять карбованців Г.

4. ледь не (при запереченні) ; даа талет'е суйа тӱшамады віз ледь не впав у річку Г; … бир даа а) ще трохи; бир даа сон дещо пізніше Б; б) знову, більше не; бир даа т'елиймиз ми приходимо знову П; бир даа о ара кӧпек авулдай тим часом знову загавкав пес СМ; бир даа бармайляр да і більше вже не ходять СМ; бир даа ӧгретмедлер більше не навчали У; сен бир даа маңа т'ельмес ти до мене більше не прийдеш Б; в) згодом; бир даа бир дэне гӱдӱрдэмек олған згодом грюкіт почувся знову Г; бир даа бир бӱйӱк таа д'елий згодом приходить іще один начальник М; г) іще, ще; йағмурдан сора бир даа слах після дощу ще трохи сиро СГС; д) раптом; бир даа хапудан чыхты кӧпек раптом із дверей вискочив пес СГС; пор. даан, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға.

1. іще, ще; даан бир сағат іще одна година СБФ; даан бар ахылма пара у мене в голові є ще трохи (пісень) У; даан бир йердэ даа іще в якомусь місці М; бӱгӱн даан ашамадым сьогодні я ще не їв СБФ; т'елин даан утаный наречена все ще соромиться П; он беш йашна даан іще в п'ятнадцять років СК.

2. уже; даан эт'и йырладым я уже дві заспівав СБ.

3. значно, більш; даан гӱзель іще гарніший У.

4. згодом, знову, ще раз; тэкаран даан т'ерек сачма ға треба посіяти ще трохи Б; … бир даан а) згодом СМ; бир даан кӧзетий тӧпед'е згодом показує вгору Б; б) більше (при запереченні) ; кӧрмедим бир даан я більше не бачив СБ; бир даан этмем о шийни я більше не робитиму цього Б; пор. даа, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға.

ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.

1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це

2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)

1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще

2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо

3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував

4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

1) багато, багацько, далеко, геть, значно. [Пшеничний хліб багато кращий від житнього. Далеко легше. Вона геть більше за мене знала (Конис.)];

2) добре, гарно. Горазже - краще.

* * *

1) при сравн. ст. набага́то, бага́то, значно, дале́ко; куди́

2) (при глаг. и прил. - очень, весьма) ду́же, ве́льми

1. n (pl halves)

1) половина

2) спорт. половина гри

3) частина (чогось)

4) семестр, півріччя

5) розм. півстопки віскі

6) юр. сторона (у договорі)

2. adj

1) половинний; що дорівнює половині

2) неповний, частковий, половинчастий

3. adv

1) наполовину, частково; пів-, напів-

2) значною мірою; майже

3) дуже, страшенно, жахливо

4) аж ніяк, зовсім ні

* * *

1) половина

2) семестр, півріччя

3) частина, частка ( одна з двох приблизно рівних)

4) півчарки, півпорції ( віскі)

5) = half-crown; = half-dollar

6) = halfback

7) cпopт. половина гри, тайм; половина поля; рівний рахунок ( гольф)

8) юp. сторона ( у договорі)

9) як компонент складних слів зі значенням ( half-) пів-, напів-, половина, половинний, наполовину

1) половинний; який дорівнює половині

2) неповний, частковий; половинчастий

1) наполовину; напів-; недостатньо; неповністю

2) значною мірою, майже

3) (звич. із запереченням) дуже, жахливо; зовсім, аж ніяк